Стало відомо, за якими схемами працюють підприємці.
Багато європейських компаній та підприємців використовують складні механізми для обходу санкцій, накладених на Росію після її вторгнення в Україну. Замість прямого порушення, вони використовують треті країни або створюють дочірні компанії, щоб продовжувати працювати з Росією. Такі дії, хоча і легальні на перший погляд, насправді перешкоджають ефективному виконанню санкцій, накладених Європейським Союзом та міжнародними партнерами.
Видання Kyiv Post звертає увагу на те, що розслідування з відкритих джерел показують, як легко знайти інформацію про такі порушення, однак механізми контролю та покарання за подібні дії залишаються недостатніми. Українські та міжнародні офіційні особи закликають до посилення санкційних механізмів та притягнення до відповідальності тих, хто стратегічно ухиляється від обмежень.
Одним із яскравих прикладів послаблення санкцій є 12-й пакет санкцій ЄС, прийнятий наприкінці минулого року. Хоча його метою мало бути посилення санкційного тиску, на практиці він продовжив деякі обмеження. Наприклад, заборона на імпорт російських сталевих слябів була перенесена до 2028 року замість повного припинення у 2024-му, що дозволило європейським компаніям продовжувати отримувати дешеву російську продукцію.
Такі рішення ставлять європейських виробників, що працюють на російській сировині, у вигідніше становище порівняно з тими, хто дотримується санкцій і змушений шукати дорожчих постачальників. На цьому фоні фахівці вказують на вплив лобізму потужних галузей, які прагнуть зберегти можливість купувати дешеві товари з Росії.
Юлія Павицька, експертка з Київської школи економіки, зазначає, що сильні економічні гравці виступають проти жорстких санкцій, намагаючись зберегти власні бізнес-моделі, що дозволяє їм продовжувати співпрацю з Росією через обхідні шляхи.