Україна забезпечує фінансування бюджетного дефіциту переважно за рахунок валютних ресурсів, отриманих від міжнародних партнерів. Водночас бюджетні витрати здійснюються головним чином у гривнях, які уряд отримує від НБУ, обмінюючи національну валюту на зовнішню допомогу, що зберігається в міжнародних резервах.
Так директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський у своїй колонці на “Економічній правді” пояснив рекордний обсяг продажу валюти з міжнародних резервів, який відбувся у грудні 2024 року. Про це пише forex.ua.
“Тобто додаткова гривня потрапляє в обіг, коли фінансуються бюджетні видатки. Україна не може забезпечити свої зростаючі потреби в товарах (зокрема зброї) та послугах самостійно. Відповідно потрібен імпорт, а це додатковий попит на валюту. НБУ оцінює обсяги такого попиту і випускає на ринок валюту, яка має замістити гривню, що потрапила на ринок через бюджетні вливання”, – пояснив Лепушинський.
Він зазначив, що, з огляду на обсяги бюджетних витрат, обсяги міжнародної допомоги, значні потреби країни в умовах війни та сезонний характер витрат, підвищення чистого продажу валюти Нацбанком у грудні не можна вважати “ознакою апокаліпсису”.
“Для прикладу, у грудні 2024 року Україна отримала від міжнародних партнерів близько 9,5 млрд дол., які значною мірою також спрямовувалися на фінансування бюджетних видатків, а чистий продаж валюти Національним банком становив 5,3 млрд дол.
До того ж не варто забувати, що минулого року НБУ впровадив масштабний пакет пом’якшення валютних обмежень, що частково збільшив попит на валюту, водночас суттєво полегшив умови ведення бізнесу в Україні”, – написав директор департаменту Нацбанку.
Він також зауважив, що у другій половині 2023 року та першій половині 2024 року НБУ активно пом’якшував процентну політику на тлі уповільнення інфляції. Це призвело до зниження середньорічної облікової ставки з 22,4% у 2023 році до 13,7% у 2024 році.
Попри це, гривневі активи залишалися привабливими, хоча й не на тому рівні, як у 2023 році.