На сьогодні, завдяки базі фіскальних чеків (СУД РРО) та власним перевіркам інтернет-майданчиків, податкова служба має змогу відстежувати, хто отримує кошти за товари, реалізовані в інтернеті. Про це пише forex.ua з посиланням на “Економічні новини”.
Так, дані про грошові перекази податкова отримує завдяки змінам у форматі касових чеків, які платіжні системи надають покупцям. Починаючи з березня 2025 року, всі такі системи зобов’язані зазначати інформацію про отримувачів коштів. Ці чеки передаються до ДПС, після чого відомості про продавців товарів стають доступними податковій службі.
Після цього податкова служба звіряє інформацію про отримувачів коштів з даними реєстрів. Якщо виявляється, що особа не зареєстрована як ФОП, їй надсилають офіційне повідомлення.
Водночас банківська таємниця формально не порушується: якщо продавати товари з оплатою через банківський переказ, а не при отриманні, відомості про таку операцію залишаються недоступними для податкової.
Втім, не всі зможуть скористатися цією схемою, адже в Україні встановлено новий ліміт на суму переказів з 1 червня — не більше 100 тисяч гривень на місяць.
Отже, головним джерелом, з якого податкова отримує інформацію про продажі, стала нова база даних ДПС — Система обліку даних РРО (СУД РРО), яка почала працювати у березні 2025 року. У цю систему надходять усі дані з касових чеків — як з традиційних паперових, так і з електронних, сформованих через ПРРО. Такі електронні чеки доставляються покупцям через email, месенджери, мобільні застосунки тощо.
Другим важливим джерелом інформації для податкової став обмін даними за міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standard), який фактично почав діяти з осені 2024 року. Завдяки цьому податківці отримують відомості про доходи українців за кордоном, а також про їхні іноземні банківські рахунки та активи. Наприклад, саме через цей механізм стали відомі прибутки користувачів з резонансного британського ресурсу OnlyFans, після чого фіскальні органи почали вимагати сплату податків із цих надходжень.
Третім джерелом отримання даних про доходи виступають податкові перевірки українських онлайн-платформ або їхня взаємодія з Державною податковою службою. Мова йде про такі сервіси, як OLX, Rozetka, Prom, «Нова пошта», Uklon, Bolt тощо. Сумнівів у тому, що ці компанії співпрацюватимуть із податковими органами, практично немає — конфлікти з ДПС їм точно не вигідні.
Найбільшу цінність для податкової служби становлять чеки, що формуються під час здійснення оплати післяплатою (тобто при отриманні або огляді товару на пошті), а також у випадках використання так званої безпечної оплати. У такій схемі кошти спочатку надходять на рахунок маркетплейсу, який переказує їх продавцю лише після того, як покупець отримає товар.
У фіскальному чеку, окрім суми платежу, зазвичай зазначаються імена та податкові номери відправника й отримувача товару, що дозволяє податківцям ідентифікувати продавця. Якщо таких чеків накопичується значна кількість, податкова розпочинає персональні перевірки.