Податкова служба України володіє власними методами для перевірки фінансових надходжень громадян. Не всі грошові перекази через банківські картки є конфіденційними — у певних ситуаціях контролюючі органи можуть отримати доступ до банківських виписок, а також дізнатися про транзакції, здійснені онлайн. Про це пише forex.ua з посиланням на портал 7eminar.
Існує багато способів отримати інформацію про перекази коштів між банківськими картками фізичних осіб і ФОПів. Зокрема, Нацбанк надає дані про P2P-операції, якщо спостерігається значна кількість транзакцій між рахунками. На підставі відповідного звернення від НБУ податкова служба може розпочати документальну перевірку та нарахувати податкові зобов’язання: 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору.
У 2025 році існує низка поширених методів моніторингу переказів з картки на картку. Серед них:
- чеки ФКЧ-3, які видають небанківські фінансові організації (перекази через маркетплейси, служби доставки, еквайринг на сайті тощо);
- обмін інформацією між ДПС, фінмоніторингом і Бюро економічної безпеки;
- розкриття банківської таємниці за рішенням суду;
- інформаційні запити та виклики до ДПС із вимогою пояснити рух коштів на картці;
- контрольні закупки податківців як таємних покупців.
Як можна побачити, податкова має багато інструментів для відстеження карткових операцій як фізичних осіб, так і підприємців. Тому українцям слід уважно підходити до фінансових транзакцій. Обороти контролюються не лише через РРО/ПРРО, а й за допомогою чеків ФКЧ-3, звітності за формою 4ДФ та податкових декларацій.
“Враховуйте правила фінансового моніторингу та ризики передачі інформації органам ДПС на основі банківської діяльності. Якщо банк заблокує вам рахунок або проводить фінмоніторинг, намагайтеся максимально пояснити ситуацію і переконати не блокувати рахунок”, — зазначається в матеріалі.
Інформаційні запити від податкової не варто залишати без уваги, якщо тільки вони не складені з порушенням законодавства. Відповідати на такі звернення необхідно протягом 15 робочих днів із моменту їх отримання. Водночас не обов’язково передавати податковому органу всі запитувані документи, наприклад банківські виписки, накладні чи квитанції.
