Американські мита на сталь можуть спричинити збій у багатомільярдному ланцюгу постачання, який забезпечує переправлення китайської сталі до США через країни-посередники. Про це пише forex.ua з посиланням на агенцію Reuters.
За даними видання, це загострить конкуренцію на світовому ринку та завдасть удару по ключовому джерелу прибутків китайської сталеливарної галузі, яка нині стикається з труднощами.
Після введення торговельних мит у 2016 та 2018 роках китайська сталь переважно втратила конкурентоспроможність на американському ринку через високу вартість. Внаслідок цього підприємства з країн, які мали легший доступ до США, закуповували недорогу китайську сталь, обробляли її та перепродавали далі.
Однак запроваджене президентом США Дональдом Трампом 25-відсоткове мито, яке почне діяти 12 березня, створить перешкоди для такої торгівлі.
Чотири провідні китайські консалтингові компанії у сфері металургії вважають, що цей фактор може позначитися на майже 10% загального обсягу китайського експорту сталі за минулий рік, що еквівалентно приблизно 7 мільярдам доларів.
Блокування цього каналу збуту спричинить вихід надлишкових обсягів китайської сталі на світовий ринок, який вже й так перенасичений.
У результаті це може викликати новий сплеск заходів торговельного захисту з боку інших держав, що завдасть чергового удару по китайському експорту.
“Посилення торговельних обмежень створить додатковий тиск на китайський експорт сталі”, — заявив минулого тижня Китайський інститут планування та досліджень у металургійній галузі, який має державну підтримку. “Скорочення експорту та зниження прибутків можуть ще більше погіршити рентабельність окремих компаній”.
Посилення обмежень та зростання конкуренції на скороченому експортному ринку створюють труднощі для всіх країн-експортерів сталі. Втім, найбільших збитків зазнає Китай, оскільки його продукція найчастіше потрапляє під дію митних обмежень.
Подібний хід подій може ще більше ускладнити економічне відновлення Китаю. Раніше країна покладалася на експорт для часткового компенсування слабкого внутрішнього попиту, який залишається під тиском затяжної кризи у сфері нерухомості.