Українська економіка загалом адаптувалася до умов війни. Хоча її обсяг досі на чверть менший порівняно з 2021 роком, вперше з початку повномасштабного вторгнення вона демонструє “кращий стан” у порівнянні з російською за низкою основних показників. Про це пише forex.ua з посиланням на The Economist.
Національний банк очікує, що у 2024 році ВВП зросте на 4%, а у 2025-му – на 4,3%. Курс валюти стабільний, а процентні ставки, які становлять 13,5%, знаходяться поблизу найнижчого рівня за останні два з половиною роки.
У той же час, в Росії планується підвищення ставок до 23% для стримування девальвації рубля, а економічне зростання ВВП у 2025 році прогнозується в межах 0,5-1,5%.
The Economist окреслює три ключові етапи в економічній історії України, починаючи з 2022 року:
- На початку масштабного вторгнення в Україні запровадили воєнний стан, через який країну залишили 14 мільйонів громадян. Національний банк України зосередився на військових завданнях: покритті половини дефіциту бюджету, жорсткому контролі руху капіталу та забезпеченні банків ліквідністю. Це призвело до різкого зростання інфляції та скорочення ВВП на третину.
- До середини 2022 року, після успішного контрнаступу України на півдні, економіка почала стабілізуватися, а НБУ зосередився на боротьбі з інфляцією. На початку 2023 року країна уклала угоду з МВФ, після чого Нацбанк припинив фінансувати бюджетний дефіцит за рахунок емісії. Водночас державні витрати зросли більш ніж удвічі, досягнувши рівня двох третин ВВП.
- Нині країна входить у третій етап, коли економіка стикається з найбільшими викликами: критичною нестачею влади, людських ресурсів і фінансів.
Починаючи з 2022 року, РФ постійно завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. Попри безперервні ремонтні роботи, країна може використовувати менше половини з 36 ГВт генеруючих потужностей, які були доступні до початку війни.
Однак Україна значно підвищила свою готовність до подібних атак. У грудні було збільшено обсяги імпорту електроенергії з Євросоюзу майже на 25%. Харчові підприємства почали переробляти відходи виробництва на біогаз, а фермери обладнали свої господарства дизельними генераторами, щоб забезпечити енергетичну стійкість.
Ще однією значною проблемою є дефіцит робочої сили. З 2022 року через мобілізацію, міграцію та війну кількість працівників скоротилася більш ніж у п’ять разів і становить 13 мільйонів осіб. Міністерства економіки та оборони ведуть суперечку щодо мобілізації: як знайти оптимальний баланс для забезпечення майбутнього країни.
Третя проблема — нестача фінансів. Дрібні фермерські господарства та підприємства стикаються з труднощами у залученні кредитів для підтримки своєї діяльності, а отримання фінансування для довгострокових інвестицій стає майже недосяжним. Водночас компанії, орієнтовані на внутрішніх клієнтів, змушені брати на себе частину витрат, що спричиняє додатковий ріст інфляції.
Майже весь дефіцит державного бюджету України, який у 2025 році оцінюється приблизно у 20% від ВВП, буде профінансований за рахунок зовнішніх джерел.
Водночас, як зазначає видання, Україна, ймовірно, зможе обійтися без фінансової підтримки з боку США у 2025 році. Завдяки траншу в 18 млрд євро, який ЄС уже погодився надати в межах попередньої угоди, та внескам інших країн G7, бюджетний розрив буде закритий.
Крім того, Україна володіє суттєвими валютними резервами. Очікується, що до завершення 2024 року їхній обсяг збільшиться до $43 млрд, що еквівалентно п’яти місяцям імпорту.
“Але якщо Америка вийде з програми, Україна може опинитися в безвихідному становищі у 2026 році. Уряди країн ЄС, які відчувають нестачу коштів і є політично слабкими, можуть зіткнутися з труднощами, щоб оплатити ще один великий рахунок. А можливості України збирати більше податків всередині країни обмежені” – зазначає видання.