Система для визначення плати за користування платними дорогами може обійтися державі приблизно в 7 мільярдів гривень. Про це в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” заявив заступник міністра фінансів Олександр Кава, пише forex.ua.
“Тему платних доріг в Україні обговорюють уже понад 20 років, і щоразу вона викликає великий суспільний резонанс, як власне і відновлення цивільних авіапольотів”, – зазначив Кава.
На його думку, в питанні платних доріг важливо чітко розмежовувати два аспекти, які в Україні часто плутають.
“Перше – це платні концесійні дороги, це ті дороги, які будують коштом інвестора, і він потім протягом певного часу бере плату за проїзд нею, щоб повернути інвестиції в її будівництво. Другий кейс, який давно запроваджений у більшості європейських країн, – плата за проїзд автомобільними дорогами вантажним транспортом, так званий толінг. Це потребує розбудови спеціальної системи оплати й контролю, яка є недешевою. Ще до війни робили розрахунки вартості такої системи для основних державних доріг, вона була близько 7 млрд грн”, – зазначив Кава.
За його словами, плата залежить від відстані, яку подолала вантажівка, і цей показник повинна реєструвати система.
“Треба створити систему, яка визначатиме, коли автомобіль виїжджає на дорогу, “трекатиме” повністю його проїзд і потім розраховуватиме ціну, скільки цей автомобіль проїхав і, відповідно, має заплатити за проїзд”, – сказав Кава.
Він зазначив, що існує кілька технологічних варіантів.
Найпростіший із них – це віньєтки, які представляють собою спеціальний документ або наклейку, що підтверджує оплату за користування окремими дорогами. Таку систему зазвичай застосовують у невеликих країнах, де можна проїхати територію без дозаправки. Віньєтки активно використовують у Чехії, Угорщині, Словаччині та Румунії.
“В Україні з огляду на площу країни, як і в Польщі, запроваджувати віньєтки немає жодного сенсу”, – запевняє Кава.
Одним з альтернативних підходів до розвитку системи оплати може стати застосування GPS-пристроїв або магнітних рамок із RFID-мітками.