Вартість хліба в Україні тісно пов’язана з обсягами врожаю. Якщо зима була теплою, а весна — сухою, це може негативно вплинути на врожайність, що своєю чергою спричинить подорожчання хлібобулочних виробів. Через зниження реального доходу населення зростає попит на бюджетні продукти, і хліб по 50 гривень цілком може стати звичним явищем. Про це в коментарі для ЗМІ повідомив директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, пише forex.ua з посиланням на Oboz.ua.
У квітні 2025 року в Україні знову зафіксували підвищення вартості одного з ключових продуктів харчування — хліба.
Згідно з офіційною статистикою, наприкінці квітня батон з пшеничного борошна вищого сорту коштував 56,05 грн за кілограм, що на півтори гривні дорожче порівняно з березнем. Це викликає тривогу у споживачів, адже під час війни саме хліб і картопля залишаються основними продуктами харчування для мільйонів громадян.
Основним чинником, що визначає ціну хліба, є врожайність зернових культур. Вона безпосередньо впливає на собівартість борошна, а отже — і на ціну хлібобулочних виробів. “Ми маємо з вами не дуже хорошу весну. Ми мали надзвичайно теплу і суху зиму, що також не було добрим для майбутнього врожаю. Подивимося, що буде цього літа”, — зазначає Пендзин.
Зараз, як зазначає експерт, робити точні прогнози ще зарано, однак урожай 2025 року вже розглядається як ймовірно слабкий. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) також застерігає про ризик неврожаю в Україні цьогоріч. “Якщо буде літо більш-менш хороше, тобто тепле і вологе, це означатиме непоганий врожай. І тоді, я думаю, 50 гривень за батон точно не буде. Але ще раз повторю – це речі, які напряму залежать від врожайності”, – підкреслює Пендзин.
Здавалося б, попит на хліб збільшується, але причина цього не в зміні смакових уподобань, а у зниженні реальних доходів громадян. “Загальний обсяг попиту на хліб трошки зріс. Але загальні тенденції доходів населення, на жаль, не дуже сприятливі”, — зазначає економіст.
Він зазначає, що у 2022 році українці недорахувалися до 25% своїх реальних доходів, і ця негативна динаміка зберігається й нині. Соціальні гарантії, зокрема мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, залишаються на колишньому рівні, тоді як ціни, особливо на базові продукти, продовжують зростати.
“Формально маючи інфляцію, ми маємо незмінні соціальні стандарти. Це означає падіння реальних доходів населення”, – пояснює Пендзин. Унаслідок цього змінюється і модель споживання: українці дедалі частіше переходять на дешевші продукти, серед яких переважають хліб, картопля та макарони.
Тим часом продукти “середнього класу”, такі як м’ясо, риба та молочні вироби або дорожчають повільнішими темпами, або взагалі втрачають попит. “Той середній клас, який ніколи в житті не рахував гроші, зараз потихеньку переповзає в дешевий сегмент”, – констатував експерт.
