Україна наразі переживає значні зміни в зовнішній торгівлі: з початку року обсяги експорту знизилися на 13% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, тоді як імпорт, навпаки, зріс на 12,3%. Ці тенденції мають стійку динаміку до подальшого посилення. Про це зазначає фінансовий аналітик Олексій Кущ у своїй публікації для видання “Дзеркало тижня”, пише forex.ua.
“За січень-лютий 2025 року експорт товарів становив 6288,1 млн дол., або 87,0% порівняно із січнем – лютим 2024 року, а імпорт – 11302,5 млн дол., або 112,3%. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,56 (за січень-лютий 2024 року – 0,72). Отже, у січні-лютому 2025 року спостерігається майже подвоєння негативного сальдо торговельного балансу та різке погіршення коефіцієнта покриття експортом імпорту”, – вказав аналітик.
Олексій Кущ зазначив, що промисловий сектор розвивається в умовах істотного підвищення індексу цін виробників — на 43,3%, причому головним чинником цього зростання є подорожчання енергоресурсів на 59,8%.
“Наведені показники свідчать, що у двоконтурній економіці “війни та тилу” більш-менш стабільні економічні процеси відбуваються у секторі ОПК, де є дешеве фінансування з боку держави у вигляді оборонного замовлення. Водночас “економіка тилу” поступово вмирає у полум’ї галопуючої інфляції та зростання цін на енергоресурси. Це призводить до скорочення експорту, гальмування темпів зростання ВВП до майже нульової позначки та деіндустріалізації основного ядра промисловості (крім ізольованого сектору ОПК)”, – наголосив аналітик.
Він підкреслив, що “воєнна економіка” з погляду податкових надходжень і експортного прибутку повинна базуватися на “економіці тилу”, яка, однак, поступово занепадає через брак кредитної підтримки, складну ситуацію на ринку праці та недієву економічну політику уряду.
“2025 року військовий бюджет становить 2 трлн грн. Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн. Що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. Аби цього не сталося, уряд і НБУ повинні переглянути економічну та монетарну політику, акцентувавши її на специфіці функціонування амбівалентної моделі економіки під час війни”, – підсумував Кущ.
