Курс російського рубля опустився до 100 за долар, і цього разу влада не демонструє бажання зупинити його падіння. Рівень, який раніше викликав політичний резонанс, нині сприймається спокійніше, зазначають джерела, обізнані з ситуацією, які побажали залишитися анонімними.
Уряд вважає, що ослаблення рубля може бути вигідним для бюджету на тлі планів збільшення витрат у 2025 році. За словами інсайдерів, курс 100 рублів за долар наразі не є приводом для занепокоєння.
Банк Росії покладається на міжбанківські операції для встановлення курсу після того, як Московська біржа зупинила торгівлю доларом та євро через санкції США. Рубль уже знецінився на 9% від останнього торгового дня, а 12 жовтня завершився крайній термін, до якого американські компанії мали припинити операції на російській біржі.
Колишній голова Банку Росії Олег В’югін заявив, що курс 100 рублів за долар у нинішніх умовах не є критичним, хоча це й матиме певний інфляційний вплив.
За останні місяці рубль також втратив позиції відносно китайського юаня, який став основною альтернативою «токсичним» валютам після вторгнення РФ в Україну. На Московській біржі курс рубля до юаня впав на 11%, до 13,26, що стало найнижчим показником з травня.
У минулому році рубль двічі перетинав позначку 100 за долар. Тоді Центральний банк відповів підвищенням ключової ставки на 350 базисних пунктів у серпні та запровадив контроль над капіталом у жовтні, вимагаючи від експортерів продавати 80% валютної виручки.
Нещодавно уряд скоротив вимоги до обов’язкової конвертації експортної виручки з 50% до 25%. Це стало продовженням політики поступового пом’якшення після зниження показника до 60% у червні та до 40% у липні.
На думку Дмитра Польового, інвестиційного директора Astra Asset Management, ослаблення рубля відображає складнощі, з якими стикаються імпортери та експортери через санкції. Компанії мають проблеми з отриманням іноземної валюти з ключових партнерів, таких як Китай і Туреччина.
Згідно з даними Банку Росії, у вересні продажі валюти найбільшими експортерами знизилися на 30% порівняно з серпнем, оскільки все більше розрахунків проводиться в рублях.
Центральний банк, ймовірно, знову підвищить ключову ставку, яка зараз становить 19%, щоб охолодити економіку та стримати інфляцію, яка значно перевищує цільовий показник у 4%. Аналітик Наталія Мільчакова вважає, що монетарна політика залишатиметься основним інструментом боротьби з наслідками слабкого рубля.
«Слабкий курс рубля завжди вигідний для бюджету», — додав Олег В’югін.