У 2022 році Росія намагалася залучити проєкт будівництва АЕС “Аккую” в Туреччині для формування “офшорного доларового резерву”, який мав сприяти обходу санкцій Москвою. Про це пише forex.ua з посиланням на The Wall Street Journal.
Як стверджують джерела видання, до організації цієї схеми були залучені впливові російські посадовці, зокрема голова Центробанку РФ Ельвіра Набіулліна, а також турецькі чиновники з оточення президента Реджепа Ердогана, серед яких і один із його найнаближеніших радників – керівник Національної розвідки Туреччини Ібрагім Калин.
Відповідно до плану, “Газпромбанк”, який на той момент не підпадав під санкції США, повинен був виділити кредит у розмірі приблизно $9 млрд для фінансування будівництва “Аккую”, яке проводить компанія “Росатом”.
Кошти планували переказати через два американські банки — JPMorgan і Citigroup — на рахунок АЕС у найбільшому державному банку Туреччини “Зіраат”, після чого спрямувати їх на рахунки російських компаній у цьому ж банку.
WSJ зазначає, що у такому разі Москва могла обійти потребу в проведенні подальших операцій через США. Приховане фінансування кредиту мав забезпечити Банк Росії. Зацікавленість Туреччини в цій схемі пояснювалася можливістю залучення необхідних доларів для боротьби зі стрімким зростанням інфляції.
За даними WSJ, влітку 2022 року РФ вдалося перевести до Туреччини понад $5 млрд. Однак це привернуло увагу Мін’юсту США, який заблокував черговий платіж на $2 млрд через JPMorgan. Ці кошти були заморожені, а у 2024 році прокурори розпочали пошук шляхів для їх конфіскації через подання цивільного позову. Проте адміністрація президента Джо Байдена призупинила цей процес, побоюючись можливого погіршення відносин із Туреччиною.