В ході війни колосальні витрати агресора на оборонний сектор стимулювали виробництво та частково нейтралізували ефект санкцій. Російська економіка фактично прив’язалася до військових дій, забезпечуючи робочі місця, заробітні плати та економічне зростання. Відмова від цього джерела підтримки після укладення мирної угоди створює серйозний виклик для Кремля. Про це пише forex.ua з посиланням на The Wall Street Journal.
Військові заводи в Росії змінили напрям діяльності, а різні підприємства – від текстильних компаній до пекарень – почали випускати балаклави та безпілотники. Подібна перебудова призвела до того, що економіка країни стала залежною від війни, забезпечуючи зайнятість, зарплати та розвиток.
Видання підкреслило, що припинення військової підтримки згідно з мирною угодою, яку просуває президент Трамп, становить економічну загрозу для Кремля.
Економісти зазначають, що відмова від військової опори поставить російську економіку в складне становище. Три роки повномасштабної війни проти України виснажили її, загостривши проблему інфляції, нестачі робочої сили та обмеживши можливості для зростання, окрім військового сектору.
Аналітики переконані, що у разі встановлення миру скорочення військових витрат Росії, ймовірно, створить серйозну фінансову прогалину для Кремля, яку буде вкрай складно компенсувати.
За підрахунками старшого економіста Інституту економіки країн, що розвиваються при Банку Фінляндії, не менше 40% зростання російської економіки у 2024 році було безпосередньо спричинене військовим виробництвом. Це без урахування додаткового ефекту від збільшення споживання, викликаного зростанням зарплат і виплат, пов’язаних із війною.
Крім того, виплати родинам військових, що беруть участь у війні проти України, сприяли покращенню рівня життя в найбідніших регіонах Росії. Економісти застерігають, що скасування цих виплат негативно позначиться на внутрішньому споживанні.
“Питання для російського уряду полягає в тому, як перейти від військової економіки до цивільної, коли вся економіка мобілізована на підтримку військових зусиль, – наголосила провідна наукова співробітниця берлінського Міжнародного інституту стратегічних досліджень Марія Шагіна.
За її словами, Росія стикається з масовим відтоком інтелектуальних кадрів, технологічним регресом і застійними явищами в економіці. У цьому зв’язку вона поставила питання: “Що стане новим рушієм економічного розвитку?”.
Фінансування війни агресором у поєднанні зі стабільними нафтовими доходами дозволило російській економіці уникнути прогнозованого колапсу після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. На той момент більшість аналітиків передбачали затяжну та глибоку рецесію. Офіційні дані свідчать, що ВВП Росії скоротився нібито лише на 1,4% у 2022 році, а в 2023–2024 роках показав зростання на 4,1%.
“Якщо Кремль хоче уникнути економічного колапсу, йому доведеться продовжувати витрачати кошти на нинішньому рівні ще довго після закінчення війни. Якщо військові витрати будуть скорочені, це призведе до втрати робочих місць і загального розчарування в багатьох російських регіонах”, – зазначив експерт з питань РФ в Німецькому інституті міжнародних відносин і безпеки Яніс Клюге.
Безперечно, завершення війни могло б позитивно вплинути на економіку Росії, зокрема через можливе пом’якшення санкцій, покращення торговельних зв’язків і відновлення довіри бізнесу.
Воєнні дії спричинили серйозні економічні труднощі. Центральний банк РФ був змушений підняти процентні ставки до історичних максимумів, аби стримати інфляційний тиск, викликаний фінансуванням війни.
Експерти вважають, що Росії доведеться й надалі вкладати значні кошти в оборонну сферу, щоб компенсувати втрати, понесені в Україні. Деякі аналітики припускають, що це може допомогти країні-агресору уникнути різкого економічного спаду після завершення бойових дій.
Ексспівробітниця Центрального банку РФ, яка зараз працює дослідницею в Центрі Карнегі Росія-Євразія, зауважила, що Путіну доведеться відновлювати запаси озброєнь. Це призведе до збереження високого рівня військових витрат протягом кількох років після завершення війни.
“Мирна угода стане ще одним шоком для економіки, але шоком керованим”, – вважає Олександра Прокопенко.
Утримувати нинішній рівень військових витрат у мирний період буде непросто. На 2025 рік федеральний бюджет передбачає 13,5 трильйона рублів (приблизно 160 мільярдів доларів) на оборону, що перевищує 6% ВВП і наближається до рекордних показників радянської епохи.
Протягом усього періоду війни Росія стикалася з бюджетним дефіцитом, а з моменту повномасштабного вторгнення до України вже витрачено дві третини ліквідних активів резервного фонду – Фонду національного добробуту.
Аналітики Capital Economics у своїй записці для клієнтів попереджають, що скорочення видатків може спровокувати уповільнення економічного зростання або навіть рецесію в найближчій перспективі.
Пріоритет військового виробництва в Росії також свідчить про недостатню увагу до цивільних секторів. Сукупні витрати на оборону та «національну безпеку» перевищують 40% держбюджету, що значно перевершує фінансування медицини, освіти та соціальних програм разом узятих.
“Російські економічні показники демонструють перехід до військово-промислової діяльності й канібалізацію довгострокового добробуту споживачів і систем соціального захисту”, – йдеться у звіті Інституту економіки країн, що розвиваються, Банку Фінляндії.
Компаніям, які вклали ресурси в адаптацію до воєнної економіки, знадобиться чимало часу, щоб повернутися до мирного виробництва.
Як зазначає видання, сотні тисяч росіян загинули на війні, а багато хто виїхав за кордон. Це призвело до значного спустошення бізнес-сектору – країна відчуває гострий дефіцит спеціалістів, від програмістів та інженерів до зварювальників і нафтових бурильників.
Хоча повернення військових після завершення конфлікту частково зменшить дефіцит робочої сили, заповнення висококваліфікованих посад залишатиметься серйозною проблемою. Економісти зазначають, що більшість учасників бойових дій у Росії походять із соціально вразливих верств населення, мають низький рівень освіти й недостатню професійну підготовку.
Ліквідація того, що експерти називають «економікою смерті», у мирний час стане додатковим викликом для російської економіки.
За інформацією фахівця з Віденського інституту міжнародних економічних досліджень, витрати на високі зарплати військових, виплати родинам загиблих і поранених у боях, а також інші компенсації досягли 1,5% ВВП Росії станом на середину 2024 року. Як зазначає Астров, ці видатки також складають понад 3% від загального обсягу споживчих витрат.
“З подальшим підвищенням виплат, пов’язаних з війною, у другій половині минулого року, їх важливість для російської економіки, ймовірно, зросла, а це означає, що їх скорочення буде негативним шоком для приватного споживання і зростання ВВП”, – зазначає економіст.
Російські посадовці припускають, що після нормалізації відносин між Москвою та Вашингтоном американські компанії можуть нібито масово повернутися на ринок країни-агресора. Втім, більшість аналітиків сумніваються, що такий сценарій стане реальністю, навіть у разі підписання мирної угоди.
Ймовірно, інвестори зі США утримуватимуться від повернення до Росії через геополітичні та репутаційні ризики. Крім того, ситуацію ускладнюють хронічні проблеми, такі як бюрократія та слабкий захист прав власності, зазначає Шагіна з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Фахівці вважають, що мирна угода відіграватиме ключову роль у формуванні подальшого економічного курсу країни-агресора. Навіть якщо буде досягнуто домовленості про тривалий мир, і Росія згодом зможе скористатися відновленням глобальних економічних зв’язків, наслідки війни залишатимуться відчутними для її майбутніх економічних перспектив, підкреслюють аналітики.
“Фундаментальні зміни в політичному та діловому середовищі Росії, а також у її відносинах із Заходом, будуть потрібні для того, щоб покращити довгострокові перспективи зростання”, – зазначається в аналітичному звіті Capital Economics для клієнтів.
Однак експерти додають, що наразі такі зміни виглядають малоймовірними.
