Військове вторгнення кремлівського диктатора Володимира Путіна в Україну призвело до короткострокового економічного підйому в Росії, підсиленого державними вливаннями. Проте майже через три роки стають помітними перші ознаки того, що ця економічна політика починає давати зворотний ефект і настав час сплатити рахунки. Про це пише forex.ua з посиланням на агенцію Bloomberg.
У публікації підкреслюється, що поєднання стійкої інфляції та рекордно високих відсоткових ставок усе більше ставить під сумнів економічні прогнози на 2025 рік.
“Відносно хороший період для російської економіки, який базувався на раніше накопичених ресурсах, закінчився”, – зазначив економіст і колишній топпосадовець Центробанку Олег В’югін. Він додав, що швидке зростання цін фактично зводить нанівець цей тимчасовий економічний підйом.
Окрім усього іншого, РФ зіштовхується із санкціями, нестабільністю національної валюти, непевністю щодо майбутніх цін на нафту та ризиком, що її ключовий торговий партнер – Китай – не впорається з власними серйозними економічними викликами.
Центробанк очікує суттєве уповільнення економічного зростання у 2025 році – до 0,5% порівняно з прогнозованими торік 3,5-4%. Водночас повернення інфляції до цільового рівня у 4% очікується не раніше 2026 року.
Попри більш оптимістичні прогнози Мінекономіки, яке прогнозує зростання на рівні 2,5% у 2024 році, Володимир Путін минулого місяця заявив, що уповільнення економіки є частиною державної стратегії для “стабілізації” інфляційних процесів.
Російській економіці вдалося частково відновити динаміку, попри дію санкцій. Цьому сприяли й відносно високі заробітні плати, які знизили рівень суспільного невдоволення війною.
Незважаючи на підвищені відсоткові ставки, інфляція значно перевищила цільовий показник, удвічі перевищивши встановлену межу. Однак Центробанк у грудні залишив ключову ставку на рівні 21%, що є вищим показником порівняно з періодом після початку війни.
Рішення не підвищувати ставки на позики було прийнято після хвилі критики з боку бізнесу, який стверджував, що методи боротьби з інфляцією від банківської системи завдають більше шкоди, ніж сама проблема, і можуть призвести до масових банкрутств.
Це буде “рік затягування пасків”, – зазначила економіст T-Investments Софія Донець. Вона вважає, що падіння цін на нафту є одним із ключових ризиків для країни. Якщо котирування знизяться ще більше, державі доведеться ухвалювати непрості рішення та скорочувати витрати, додала Донець.
Ще одним фактором невизначеності залишається війна. Аналітики Промсвязьбанку припускають, що швидке завершення війни, яке анонсував майбутній президент США Дональд Трамп, може сприяти зміцненню рубля, відновленню експортних прибутків та поверненню іноземних інвесторів до Росії.
Додатковий тиск на економіку створюють суттєве падіння курсу рубля щодо долара та складнощі з транскордонними платежами, спричинені загрозою нових санкцій з боку США.
“Ризик рецесії також найвищий за останні три роки”, – зазначила Донець. За її словами, у деяких кварталах наступного року можна очікувати негативного зростання. “Наразі наш основний прогноз – це, як і раніше, зростання до кінця наступного року, трохи нижче 1%””, – додала вона.