Зокрема, владу цікавлять інвестиції, які надали іноземні громадяни для розвитку бізнесу в Китаї.
Влада Китаю запровадила більш жорсткий контроль за оподаткуванням доходів заможних громадян, зокрема від інвестицій за кордоном. Протягом останніх місяців багаті мешканці великих міст були зобов’язані провести самооцінку своїх податкових зобов’язань або з’явитися на консультації з податковими органами для оцінки платежів, включаючи можливу заборгованість за минулі роки.
Такий підхід відповідає політиці «спільного процвітання», ініційованій президентом Сі Цзіньпіном, яка спрямована на зменшення нерівності в розподілі багатства. Нові податкові заходи також пов’язані з потребою компенсувати зниження бюджетних надходжень, зокрема через спад на ринку нерухомості та скорочення доходів від продажу землі.
Заможні громадяни зобов’язані сплатити до 20% податку на прибуток від своїх інвестицій. В деяких випадках також застосовуються штрафи за несвоєчасну сплату. Однак місцеве законодавство, хоча й передбачало оподаткування світових доходів громадян, раніше не застосовувались на практиці так активно.
Посилення контролю стало можливим завдяки участі Китаю в міжнародній системі обміну фінансовою інформацією CRS (Common Reporting Standard), яка діє з 2018 року. Це дозволило податковим органам отримувати доступ до даних про іноземні активи громадян у понад 150 юрисдикціях.
Економічні труднощі країни та кампанії з перерозподілу багатства призвели до відтоку заможних громадян і капіталу. За даними ООН, з 2021 року з Китаю емігрували понад 1,2 млн осіб, а, за підрахунками Boston Consulting Group, близько одного трильйона доларів приватних активів китайських громадян зберігається за кордоном.
Податкові органи стають все жорсткішими в стягненні податків, особливо з компаній і фізичних осіб з високими доходами. Це лише частина ширшої кампанії уряду щодо стабілізації економіки та підвищення бюджетних надходжень на тлі зменшення доходів від ключових секторів економіки.