У Росії розглядають можливість об’єднання трьох провідних нафтових гігантів — “Роснефти”, “Газпром нафти” та “Лукойлу”. Це злиття може дозволити укладати більш вигідні енергетичні контракти з країнами, які не входять до західного блоку. Про це пише forex.ua з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).
Раніше видання The Wall Street Journal, посилаючись на власні джерела, повідомило що російські урядовці та керівництво компаній обговорюють можливість об’єднання державних корпорацій “Роснефть”, “Газпром нафта” та приватної компанії “Лукойл”. В результаті злиття може бути створена друга за обсягами видобутку нафти компанія у світі.
Видання зазначило, що ключову роль у нинішніх перемовинах відіграє керівник “Роснефти” та близький соратник російського диктатора Володимира Путіна — Ігор Сєчин. У статті також йдеться про те, що злиття може бути спрямоване на досягнення вищих цін на російську нафту при її продажу до Індії або Китаю.
Разом з тим, джерела The Wall Street Journal відзначили, що угода ще може бути змінена. Поки що немає чіткого розуміння, чи стане Ігор Сєчін керівником новоствореної компанії. Представники Кремля, а також “Газпром нафти”, “Лукойлу” та “Роснефти” заперечують сам факт проведення перемовин.
Аналітики ISW зазначили, що “Газпром”, який є материнською компанією “Газпром нафти”, зазнав значних втрат у доходах через скорочення продажів енергоносіїв з початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Генеральний директор “Газпрому” Олексій Міллер на початку 2024 року не зміг домовитися з Китаєм через суперечки щодо будівництва газопроводу “Сила Сибіру-2”.
Виступаючи на засіданні Валдайського клубу 7 листопада, Путін заявив, що Росія готова постачати нафту, газ і ядерну енергію до Китаю, щоб компенсувати втрати енергоресурсів, зумовлені західними санкціями проти Пекіна.
“Кремль, можливо, намагається зміцнити свій вплив на світовому енергетичному ринку, щоб досягти більш вигідних енергетичних угод, особливо з КНР. Це викликане падінням доходів від міжнародного експорту енергоресурсів та збільшенням федеральних витрат на національну безпеку й оборону”, – резюмували в ISW.