Згідно з даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні», у вересні 2024 року Індекс споживчих настроїв (ІСН) знизився на 7,4 пункти, досягнувши 72,6 пункту. Падіння індексу відбулося після періоду стабілізації влітку, що відображає зростання економічних побоювань серед населення.
Динаміка індексів: песимістичні очікування та зниження впевненості
У вересні зменшилися всі ключові компоненти індексу, за винятком Індексу поточного особистого матеріального становища, що свідчить про збереження стабільності в короткостроковій перспективі.
Індекс поточного становища (ІПС) знизився на 2,3 пункти та склав 55,9 пункту.
Поточне особисте матеріальне становище (х1) зросло на 0,5 пункту, досягнувши 50,1 пункту.
Доцільність великих покупок (х5) впала на 5 пунктів, до 61,6 пункту, що відображає зниження готовності громадян витрачати кошти.
Індекс економічних очікувань (ІЕО) продемонстрував значне зниження на 10,9 пункту, опустившись до 83,8 пункту.
Основні складові цього індексу також зазнали негативної динаміки:
- Очікувані зміни особистого матеріального становища (х2) знизилися на 9 пунктів до 81,1 пункту.
- Очікування розвитку економіки впродовж року (х3) впали на 13,5 пункту та становлять 70,5 пункту.
- Прогнози щодо розвитку економіки на 5 років (х4) зменшилися на 10 пунктів і складають 99,6 пункту.
- Зростання інфляційних, девальваційних та безробітних очікувань
- Вересень також відзначився підвищенням очікувань щодо економічної нестабільності:
- Індекс очікуваної динаміки безробіття піднявся на 1,8 пункту до 120,6 пункту, свідчачи про побоювання збільшення кількості безробітних.
- Індекс інфляційних очікувань зріс на 4,6 пункту, досягнувши 187,7 пункту, що сигналізує про посилення страхів щодо зростання цін.
- Індекс девальваційних очікувань піднявся на 7,2 пункту до 169,7 пункту, вказуючи на зростаючі побоювання щодо ослаблення гривні.
Негативні економічні очікування погіршують настрої
Вересневий спад споживчих настроїв демонструє, що українці з обережністю оцінюють як власні фінансові перспективи, так і майбутній розвиток економіки в умовах невизначеності. Падіння індексу доцільності великих покупок свідчить про стримування споживчих витрат, що може вплинути на економічну активність.
Аналітики зазначають, що хоча особисте матеріальне становище населення залишається відносно стабільним, саме погіршення економічних очікувань стає ключовим драйвером негативної динаміки ІСН. Це відображає зростання стурбованості щодо інфляції, безробіття та курсової стабільності гривні.
