Після стрімкого зростання експорту залізної руди на початку 2024 року, що стало можливим завдяки відкриттю морського коридору, гірничо-металургійний комплекс України досяг майже половини довоєнного рівня. Про це пише forex.ua з посиланням на “Економічну правду”.
Втім, нині спостерігається різке падіння показників, що несе загрозу ще глибшої економічної кризи для України.
“З початку 2025 року обсяг продажів руди за кордон знову зменшується: за січень-квітень він упав на 10,2% порівняно з аналогічним періодом 2024-го до 11,15 млн тонн. У грошовому вираженні втрати ще більші: майже 21%. У 2025 році фізичні обсяги відвантаження руди на експорт можуть упасти на 15% до 27 млн тонн. На підприємствах говорять про ризик ще глибшого падіння”, – зазначає видання.
Як нагадує ЕП, рудна галузь є третім за обсягами джерелом валютних надходжень для України після експорту олії та кукурудзи, тому її занепад серйозно вдаряє по економіці. Попри те, що світові ціни на руду нині вищі, ніж у 2015–2018 роках, головними викликами залишаються внутрішні витрати та глобальний попит.
“Зростання цін на електроенергію та логістичні послуги роблять українську руду менш конкурентною. За словами фінансового директора Ferrexpo Миколи Клавдієва, у другій половині 2024 року виробничі витрати зросли на 11 дол. до 76,5 дол. за тонну котунів з 65-відсотковим вмістом заліза”, – вказується в статті.
У компанії “Метінвест” зазначають, що до загальних витрат додається суттєвий акциз на дизельне пальне — близько 25% його ціни, хоча кар’єрна техніка не використовує автомобільні дороги, для утримання яких і запроваджено цей податок. Саме цей чинник став вирішальним у рішенні про зупинку Інгулецького ГЗК влітку 2024 року.
Плани Укрзалізниці підвищити вартість вантажних перевезень на 37% можуть спричинити додаткове зростання логістичних витрат у галузі ще на 2,7%. При цьому варто зазначити, що ці витрати вже подвоїлися з 2022 року.
Разом із тим, ситуація в гірничодобувному секторі країни стає ще складнішою — і справа не лише у внутрішніх труднощах, зауважує ЕП. Глобальна металургійна індустрія готується до затяжного періоду спаду: прогнозована середня ціна на залізну руду може впасти до 73 доларів за тонну. Для українських компаній це означає серйозне випробування.
“Удари кризи в ГМК для української економіки відчуватимуться набагато сильніше в умовах турбулентності найбільшого експортного сектору країни – агропромисловості, адже з червня втрачає чинність режим “торговельного безвізу”. Уже зараз між імпортом в Україну та експортом з неї – двократна різниця. Кризові події в ключових експортних галузях – аграрній та гірничорудній – можуть ще більше посилити цю диспропорцію”, – підсумувала в ЕП.
Протягом останніх п’яти років провідні металургійні компанії країни перерахували до бюджету податків та зборів на загальну суму 190 млрд грн, що еквівалентно приблизно 6,2 млрд доларів. Лише у 2024 році чотири ключові металургійні підприємства забезпечили 1,6% усіх бюджетних надходжень на різних рівнях. Водночас, у разі підвищення тарифів з боку державних монополій, зокрема вартості вантажоперевезень Укрзалізницею, існує загроза втрати цього джерела доходу. Це пов’язано з тим, що через зростання витрат виробники можуть бути змушені зупиняти свої заводи.
