Банківська система виявляє міцність, і, за умови збереження макрофінансової рівноваги, передбачуваної фіскальної політики та, що особливо важливо, зниження безпекових ризиків, очікується, що інвестиції в сектор, включно з державними банками, можуть відновитися у 2025 році. Про це висловив сподівання голова Національного банку України Андрій Пишний в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, пише forex.ua.
“Сподіваюся, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків все ж таки створюватиме додаткові можливості та простір для діалогу з приватними інвесторами. Відповідно до меморандуму з МВФ Сенс Банк та Укргазбанк – це два пріоритетні банки для початку процесу приватизації із залученням консультанта, який дозволить обрати найкращі варіанти Тому дуже сподіваюся, що 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.
Пишний підкреслив, що проведена Національним банком оцінка стійкості продемонструвала відповідність усіх банків “нормативній сітці”.
“Ми пройшли, як то кажуть, на м’яких лапах відповідальний етап переходу до нової структури капіталу. Банківська система операційно-прибуткова, нарощує апетит до кредитування. У структурі доходів банків питома вага доходів від кредитування зростає”, — додав очільник НБУ.
Він вважає, що зростання кредитного портфеля на 20% щорічно та висока операційна стабільність свідчать про те, що банківська система дійсно володіє інвестиційним потенціалом. Серед основних перепон для інвестицій він назвав тривалу війну та нестабільність податкової політики.
“Якщо українська влада в 2023 році робить заяву, що підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним винятковим заходом, а потім робить реплікацію цього рішення, то це суттєво ускладнює комунікацію з інвесторами в банківський сектор”, — пояснив Пишний.
Глава Нацбанку, коментуючи скорочення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 протягом останніх двох років, зауважив, що вихід банків відбувся з різних причин, які не є загрозливими.
“Деякі банки Національний банк був змушений вивести з ринку через їхню неплатоспроможність. Також у нас було два випадки відкликання ліцензії та ліквідації банків у зв’язку з системними порушеннями вимог фінансового моніторингу”, – нагадав він.
Пишний зауважив, що ще одним чинником є переоцінка окремими банками своїх майбутніх перспектив у процесі взаємодії з Нацбанком під час оцінювання їхньої діяльності за допомогою комплексної системи SREP, що спонукає їх добровільно відмовитися від ліцензії.
“Відбувається саме діалог, це не директивна форма спілкування. Рішення ж приймає акціонер. Першим прикладом цього є рішення Альпарі Банку здати ліцензію. І цей приклад, ймовірно, не останній”, — зазначив Пишний.